"Війна за Незалежність України" (презентація електронної бази даних)

 

22 грудня фахівці нашої бібліотеки долучилися до презентації унікального ресурсу — електронної бази даних «Війна за Незалежність України», створеної Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.

База містить записи про книги, матеріали науково-практичних конференцій, статті з фахових збірників, фотоальбоми та електронні ресурси - як із фондів провідних бібліотек України, так і з відкритих джерел. Тут зібрано хроніку бойових дій з 2014 року, свідчення очевидців, дослідження причин війни, матеріали про наслідки окупації та вплив війни на всі сфери життя.

 Це незамінний інструмент для дослідників, істориків та кожного, хто прагне знати правду про шлях України до перемоги.

Пишаємося колегами, які створюють такі потужні інструменти для збереження національної пам’яті!

«Пекельна Хоругва або Різдво Козацьке» (2019 р., реж. М. Косторов)

 

21 грудня  в обласній бібліотеці відбувся показ фільму-казки для всієї родини «Пекельна Хоругва або Різдво Козацьке» (реж. М. Косторов), організований Асоціацією «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних Сил України / The Armed Forces of Ukraine в межах Національного туру «Кіно заради Перемоги!».  В основу сценарію покладено твір відомого казкаря України Лірника Сашка (який і є сценаристом) «Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід».

Це історія без зайвого пафосу, але з глибокою повагою до своєї історії та лицарських традицій. Це нагадування, що «козацькому роду нема переводу», і навіть пекло не забере того, хто має чисту душу. Теплий, трохи наївний, але дуже щирий фільм, який залишає після себе світлий післясмак.

Проєкт реалізується за ініціативи Офісу Президента України, ДержКіно України, Асоціації «Дивись українське!», за підтримки Благодійного фонду «МХП – Громаді», у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine за сприяння Міністерства оборони України, обласних військово-цивільних адміністрацій, Національної гвардії України та Національної поліції України.

Технічна підтримка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів.

«Чи існують права без обов’язків» (урок-бесіда в межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля»)

 

10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 р. людство відзначає День прав людини. З 9 грудня 2022 р. з метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави та на підтримку рішення Генеральної Асамблеї ООН Президент України підписав Указ про щорічне відзначення Дня прав людини в Україні.

З метою  нагадати про важливість захисту прав людини, особливо в умовах боротьби України за їх збереження,  10 грудня Школа соціальної адаптації підлітка «Пізнай себе» відділу обслуговування юнацтва та кіноклуб Docudays UA при Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка  провели для старшокласників Чернівецького багатопрофільного ліцею №4 урок-бесіду «Чи існують права без обов’язків». На захід завітала старший інспектор сектору дотримання прав людини Чернівецького РУП Олеся Шпанюк.

Спікери запропонували молоді завдання в групах, яке допомогло зрозуміти, що учні знають про права і обов’язки громадянина України та як користуються основними свободами у встановлених законом межах.

Олеся Шпанюк підсумувала учнівські дослідження: права і обов’язки –  взаємопов’язані поняття; кожне право тягне за собою обов’язок поважати права інших, а виконання обов’язків (як-то дотримання законів, обов’язок захищати Батьківщину) забезпечує реалізацію прав людини та функціонування суспільства.

Другу частину заходу було присвячено перегляду документального кінофільму «Кейсі Мотте Кляйн: народження актора» (2015 р., режисерка  Урсула Майєр, виробництво Швейцарія/Франція). Це стрічка розповідає про розвиток тіла, емоцій та зіткнення з власними межами підлітка на початку акторської кар’єри. Керівниця кіноклубу Галина Добровольська запропонувала учням поділитися враженнями: які емоції у них виникли під час перегляду та які правові аспекти зачепили автори фільму.

Підлітки зазначили, що фільм викликав неоднозначні почуття. З одного боку їм було шкода головного героя і  зрозуміло, чому саме і як можуть бути обмежені права дитини. З іншого боку – Кейсі на знімальному майданчику  намагався відчути себе дитиною, яка страждає від насилля у сім’ї, щоб правдиво перенести цей образ у площину кінематографічного твору, і тільки так можна було досягти достовірності створеного образу.

"Ми кожного дня здійснюємо якісь вчинки та приймаємо рішення, можливо вони не завжди без помилок, але таким чином ми постійно розвиваємось...", - зауважив Юрій.

Перегляд кінострічки, запропонованої кіноклубом  DocudaysUa, вчить  молодь аналізувати документальні фільми про права людини, зіставляючи свої враження з ідеями і задумом режисера.

Фото - Валентини Кухлій.

Виїзне засідання кіноклубу Docudays UA при ЧОУНБ ім. М. Івасюка

 

09 грудня кіноклуб Docudays UA при ЧОУНБ ім. М. Івасюка завітав в Чернівецький ліцей №1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради. Обрали для перегляду кінострічку «Вівчар», Швейцарія/2022 рік. Режисери – Маттіас Жуло, Люсьєн Ру.

«Вівчар» — це ніжний, мрійливий фільм про терпіння, необхідне для вивчення професії, що передається з покоління в покоління. Фільм розказує про молодого хлопця Кіана, який на канікулах потрапив до свого дідуся, що мешкає на острові Акілл, на заході від узбережжя Ірландії; та сам того не очікуючи, завдяки зусиллям та за допомогою дідуся, опанував нову професію – вівчара! Він змушує замислитися над важливістю професійного самовизначення та є чудовим джерелом натхнення та мотивації, Ми говорили про свідомий вибір професії, який буде відповідати їхнім здібностям, інтересам та цінностям.

Щиро дякую за активну допомогу в організації показу - Анастасії Подорожній, соціальному педагогу, вчителю історії, правознавства та мистецтва.

Модераторка заходу – Галина Добровольська, керівниця кіноклубу.

Кіноклуб Docudays UA: відверта розмова про булінг і відповідальність

 

Сьогодні, в рамках проведення Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" в обласній книгозбірні відбулося чергове засідання кіноклубу Docudays UA, де учні восьмого класу Чернівецького ліцею № 14 переглянули документальну стрічку «Булер» американського режисера Лі Гірша. Фільм, що отримав широку міжнародну увагу, висвітлює болючу й актуальну проблему - булінг у школах та спільнотах.

Перед переглядом керівниця кіноклубу Галина Добровольська провела коротку розмову із підлітками, під час якої пояснила базові поняття булінгу: його ознаки, основні види, причини виникнення, емоційні та соціальні наслідки.

Ця розмова допомогла ліцеїстам краще підготуватися до перегляду й усвідомити, наскільки масштабною може бути проблема, якщо її ігнорувати.

Під час перегляду підлітки побачили реальні історії дітей, які стали жертвами цькування. Особливо вражали сцени, що показували реакції педагогів та адміністрації шкіл на агресивну поведінку - реакції, які часто руйнують поширене виправдання «діти просто так поводяться».

Фільм також демонструє зростаючий рух серед батьків та молоді, спрямований на зміну ставлення до булінгу на рівні школи й суспільства. Цей рух доводить, що мовчання не вирішує проблему - дія та підтримка здатні врятувати життя.

Під час короткого обговорення діти ділилися своїми враженнями, емоціями й думками. Для багатьох перегляд став поштовхом замислитися над тим, як виглядає булінг у їхньому середовищі та що вони самі можуть зробити, щоб його зупинити.

Експертом виступив Юрій Мельник, старший інспектор ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області,  який докладно розповів про юридичні наслідки булінгу в Україні. Він чітко та доступно пояснив, що законодавство передбачає такі види відповідальностей:

-        адміністративну відповідальність у вигляді штрафів або громадських робіт для кривдника та/або його батьків.

-        відповідальність керівників навчальних закладів за приховування фактів булінгу.

-        кримінальну відповідальність у випадках тяжких наслідків. У таких ситуаціях передбачене позбавлення волі для осіб від 16 років.

Проведення таких заходів є критично важливим для формування свідомого та безпечного освітнього середовища. Кіноклуб DocudaysUa вкотре довів, що кіно - це не лише розвага, а й потужний інструмент для соціальних змін та превентивної роботи.

 

Школяр, який став свідком або жертвою булінгу, або інші учасники освітнього процесу можуть повідомити про це кількома безпечними способами:

Ø звернутися особисто до класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога чи директора закладу освіти; залишити повідомлення через анонімну скриньку довіри або електронну форму на сайті школи;

Ø  подати звернення через державну освітню систему ПАК «АІКОМ», де діє спеціальний розділ для повідомлень про булінг.  Для цього потрібно увійти або зареєструватися, натиснути кнопку «Повідомити про булінг» і заповнити коротку анкету (можна анонімно). Після надсилання звернення його отримує адміністрація школи, яка зобов’язана розпочати перевірку, та ювенальна поліція;

Ø  зателефонувати на національну дитячу гарячу лінію 116 111 (цілодобово, безоплатно та анонімно); звернутися до освітнього омбудсмена України або ювенальної поліції, якщо ситуація потребує негайного втручання.( https://mon.gov.ua/news/yak-rozpiznaty-bulinh-i-kudy-zvertatysia-po-dopomohu-porady-mon)

Технічна підтримка та фото - Валентини Кухлій та Мирослава Гриня.

«Бачення метелика» (2022, реж. Максим Наконечний)

30 листопада у приміщенні обласної бібліотеки відбувся показ української військової драми «Бачення метелика» (2022) режисера Максима Наконечного.

Кінопоказ організовано Асоціацією «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних Сил України / The Armed Forces of Ukraine в межах Національного туру «Кіно заради Перемоги!».

Це історія про аеророзвідницю Лілію (позивний "Метелик"), яка повернулася з полону до мирного Києва, — безкомпромісно чесна, але і сповнена надії. Під час медичного обстеження Ліля дізнається, що вона вагітна. Батько дитини - це один із бойовиків, який згвалтував Лілю в полоні. Після довгого вибору жінка лишає дитину. Це рішення не схвалюють ні родичі, ні деякі побратими. Ця жінка бореться з новими викликами та стресом пов'язаним з її вибором.

Це історія про тиху, повсякденну боротьбу за зцілення, гідність і повернення до себе після глибокої невидимої травми.

Фільм Максима Наконечного "Бачення метелика" органічно вписується в межі міжнародної кампанії "16 днів проти насильства", оскільки висвітлює один із найбільш замовчуваних, але поширених видів насильства у воєнний час - сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

Насильство має довгі тіні, жіночий досвід війни часто залишається невидимим, але його треба чути.

"Бачення метелика" нагадує нам:

• мовчати про насильство - означає дозволяти йому повторюватися;
• говорити про нього - це крок до справедливості й зцілення.

На заході були присутні ВПО, діти репресованих, небайдужі громадяни.

Проєкт реалізується за ініціативи Офісу Президента України, ДержКіно України, Асоціації «Дивись українське!», за підтримки Благодійного фонду «МХП – Громаді», у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine за сприяння Міністерства оборони України, обласних військово-цивільних адміністрацій, Національної гвардії України та Національної поліції України.

Модераторка - Галина Добровольська, фото - Валентина Кухлій.

Тренінг «Екологічна комунікація з військовими та ветеранами"

 

    26 листопада в бібліотеці відбувся тренінг «Екологічна комунікація з військовими та ветеранами".  Йшлося про комунікацію з військовими, ветеранами та їхніми сім’ями. Обговорювалися комунікаційні проблеми з якими війна змусила стикнутися близьких, друзів та рідних людей. 

Лідія Нестеренко запропонувала присутнім удосконалити свої навички спілкування в сучасних воєнних реаліях та познайомила з модераторами тренінгу, який складався з трьох частин. Пані Олена розкрила тематику універсальних базових потреб особистості (що і як ми відчуваємо, задоволення/незадоволення потреб), провела практичні вправи й дала поради для заспокоєння свого внутрішнього стану. Пані Ольга продовжила тренінг арт-завданням. Учасники жваво долучилися до виконання вправи з фарбами, яка допомогла їм краще відчувати свого співрозмовника й знаходити з ним комунікаційний зв’язок. На завершення пані Оксана ознайомила присутніх з поняттям «медіація», учасники виконуючи практичні завдання, дискутували над поданими модераторкою картками-ситуації для рольової практики, опановували навички медіації.

Експертки:  Лідія Нестеренко, асистентка кафедри публічного права та Оксана Меленко, кандидатка юридичних наук, доцентка ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Ольга Бауер, керівниця ЕКО-КУЛЬТУРА.Чернівці та  Олена Кононихіна, лікарка нейроендокринолог, реабілітологиня, членкиня асоціації дієтологів України.

Зустріч проведена в рамках Проєкту «Жінки для змін: знання та дії для постконфліктного відновлення», що реалізується #ГО_Буковинський_центр_медіації.

Цей захід став можливим завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: від локального до глобального», який реалізує Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund . Інформація, що представлена на заході, не завжди відображає погляди Уряду Канади, Українського Жіночого Фонду та Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Сертифікатна освітня програма "Професійний медіатор".

Щиро вдячні модераторам за цікавий та корисний тренінг!

Мандрівний кінофестиваль у бібліотеці

 Кінопокази 22 Мандрівного Docudays UA!

Фокусна тема 22-го Docudays UA — "Рідкісний ресурс". Хоча назва асоціативно перегукується з угодою між Україною та США про рідкісноземельні метали, насправді фестиваль акцентує на тому, що найціннішим ресурсом України є українці та українки, їхні внутрішні сили, здатність об'єднуватися й діяти заради змін.

22-й Мандрівний Docudays UA присвячено пам'яті Тетяни Кулик — координаторки Департаменту з розвитку мереж ГО "Докудейз", якої не стало 29 липня 2025 року.

Організатором фестивалю в області є Український Народний Дім у Чернівцях.

20 листопада  2025 року відбувся перегляд стрічки молодої української режисерки та операторки з Дружківки, Донецької області «Де мій бронік?»

Даша, молода операторка, повертається з Німеччини додому в Дружківку, що на Донеччині. Вона не була вдома два роки від початку війни. Одразу після виходу з поїзда вона зустрічає свого давнього друга Андрія, про якого колись знімала документальний фільм і з яким має взаємну симпатію. Тепер він — військовий. Дашу зустрічають її батьки, і вона просить їх підвезти свого друга. Дорогою додому хлопця запрошують на вечерю. Даша проводить з Андрієм вихідні, знайомиться з його командиром взводу і потрапляє у вир внутрішніх конфліктів Андрія з побратимами. Коли Андрія поранили на фронті, його цінні речі — бронежилет і каску — мали забрати побратими, які, однак, виявилися недостатньо дисциплінованими і втратили ці речі.

      Стрічка виявилася дуже емоційною та викликала бурхливу реакцію у глядачів. Адже кожен з нас переживає війну по-своєму, у кожного/кожної свій досвід проживання важких життєвих подій. Серед глядачів були і ті, хто був вимушений покинути рідну домівку і вчитися жити далі на новому місці, у новому оточенні. Хтось чекає на рідних з фронту, а хтось, на жаль, уже не зможе дочекатись…

      Детальніше: https://www.facebook.com/docudaysua.cv/posts/pfbid02E4pqNQKDVZ83VpjsPnfb4PMY2cmjJDNvuSyE7fzPUtMk8v2wL1mubhrQ5p1qthCil

 

23 листопада ми познайомились зі стрічкою молодого режисера з Нідерландів Маартена де Шуттера «Моя золота дитина».

 

У центрі сюжету — історія режисера Маартена де Шуттера, який за десять років після вбивства матері — активістки у галузі боротьби зі СНІДом, антропологині й феміністки Мартіни де Шуттер — намагається відновити втрачені спогади про неї. Прагнучи знову відчути цей звʼязок, Маартен вивчає її життя та їхні стосунки. Фільм поступово розкриває теми пам’яті, материнства і втрати — а наскрізною ниткою проходить безмежна любов між матір’ю та дитиною.

      Стрічка підкинула багато тем для обговорення після показу: право жінки бути не такою, як усі, робити не те, що від тебе очікують, а те, до чого лежить душа і підказує серце. Піднялась тема релігійності і права людини «з пробірки», тема людської памʼяті та вдячності…

      Детальніше: https://www.facebook.com/docudaysua.cv/posts/pfbid02E4pqNQKDVZ83VpjsPnfb4PMY2cmjJDNvuSyE7fzPUtMk8v2wL1mubhrQ5p1qthCil

 

22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн.